Модель продуктивного уроку

Добрий день, шановні колеги! 

Я з радістю хочу поділитися з Вами своїм педагогічним досвідом з теми: «Модель продуктивного уроку». Дуже сподіваюсь, що даний матеріал Вас зацікавить і стане в нагоді!

Епіграфом я обрала слова відомого французького письменника, вченого Ромена Ролана «Викладання - найшляхетніша справа. Я розумію, що, незважаючи на всю її складність, вона може приносити велику радість тому, хто вміє пробуджувати молоді уми».

·  Першим освітнім проектом, який пов’язують з терміном «продуктивне навчання», була програма нью-йоркської школи «Місто-як-школа» або «Школа без стін», що виникла на початку 70-х років.

·   Основна мета даного проекту полягала у створенні освітньої системи, яка б забезпечила одержання загальної професійної освіти та адаптацію особистості до нових соціально-економічних умов.

·   Кількість шкіл продуктивного навчання в різних країнах дедалі збільшується, оскільки до проекту долучаються і загальноосвітні школи. 
·  Одним з можливих шляхів розвитку продуктивної освіти є введення її прийомів та практик як доповнення до звичайного навчання.
· Такий підхід пропонує доктор педагогічних наук, професор, завідуючий кафедрою гуманітарних технологій Черкаського державного технологічного університету, міжнародний експерт з питань освіти Іван Павлович Підласий

Продуктивна технологія — це універсальна оболонка, яка забезпечує на виході гарантований продукт будь-якого сенсу (змісту), що задається метою.

Сутність технології — досягнення результату через власну самостійну діяльність, частка якої дуже збільшена. 

Мета продуктивного навчання:

- створення оптимальних умов для розвитку особистості учня;

- створення у навчанні та вихованні цілісної системи знань, умінь, навичок;

- отримання конкретного продукту в результаті самостійної предметної діяльності учня.  

Серцевина продуктивної технології - продуктивний урок.

За рахунок чого досягається гарантована якість продуктивного уроку?

Новітні нейрофізіологічні та педагогічні дослідження, дозволили зробити однозначний висновок: результат засвоєння залежить від видів діяльності.

Найголовніші види діяльності учнів - слухання, читання, візуальне сприймання, дискусії, виконання тренувальних вправ під керівництвом педагога, самостійна діяльність. Коли обмежимося одним лише прослуховуванням розповіді викладача - результат засвоєння не буде високим. Так само недостатньо високий продукт на виході матимемо й від неуважного читання навчального матеріалу, і від перегляду навчального матеріалу, поданого у вигляді ілюстрацій, фотографій.

Висновок:  Якість продуктивного уроку залежить від видів діяльності на уроці та кількості виконаних завдань.

Основні позиції викладача в системі продуктивного навчання:

- наставник;

- співробітник;

- компетентний консультант;

- особистий радник;

- науковий керівник індивідуального проекту.  

Основні позиції учня в системі продуктивного навчання:

- суб’єкт діяльності;

- дослідник проблеми;

- рецензент;

- проектувальник свого життя.  

Структура продуктивного уроку складається з 7 обов'язкових елементів (етапів): 

1) пропедевтична практика;

2) орієнтація;

3) презентація;

4) практика на прикладах;

5) керована практика;

6) незалежна практика в класі;

7) домашня самостійна робота. 

Структура уроку. Урок складається із 7 обов'язкових елементів. З них 5 елементів різноманітної практики, 2 елементи стосуються пояснення, роз'яснення, інструктажу.

Витримується «золоте» співвідношення пояснення та практики — 20 : 80. 

Хронометраж  уроку. На кожному етапі задається показник, якого мають досягнути учні. Для продуктивного навчання цей показник не може бути меншим, ніж 85-100%. Якщо заданий показник не досягається, то цикл розпочинається з початку.  

Пояснення, роз’яснення на продуктивному уроці займають максимум 15 хвилин навчального часу, а не менш як 30 хвилин уроку відводяться на різні види практичної діяльності.

 Постійно присутніми в процесі є поточна діагностика (оцінювання) і моніторинг (фіксування зрушень, просування вперед). 

Пропедевтична практика. Перший етап продуктивного уроку — пропедевтична практика. На цьому етапі досягається вирішення кількох завдань:

1) перевірка домашнього завдання;

2) повторення пройденого;

3) установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання;

4) підготовка учнів до тестування

 Уже на першій хвилині уроку педагог пропонує учням завдання (тести, диктанти, фронтальне виконання практичних завдань, робота з термінами, поняттями), виконання яких засвідчить, чи готові учні до вивчення нового матеріалу. Ці завдання повинні бути короткими, інформативними.

Способи швидкої перевірки.  Напружений момент цієї частини уроку пов'язаний з тим, що вчителеві необхідно за лічені секунди перевірити правильність виконання практичного завдання.  Правильність виконання тестів, диктантів можна доручити самим учням. Спосіб швидкої перевірки — стандартизовані записи, перфокарти, умовні коди, підняті руки. Час перевірки не перевищує 30-60 секунд. За результатом виконання тесту педагог приймає рішення — чи переходити до вивчення нового матеріалу, чи зупинитися на повторенні й зміцненні вивченого. 

Орієнтація. Наступний етап продуктивного навчального заняття — орієнтація, де задаються межі, умови, характеристики навчального матеріалу, що буде вивчатися далі. Тут педагог роз'яснює свої сподівання, чітко викладає мету, визначає обсяг і структуру майбутньої роботи, інформує, у який спосіб будуть фіксуватися та оцінюватися результати. 

Презентація. Третій етап продуктивного уроку — презентація, тобто представлення, виклад нових знань пояснювально-ілюстративним методом.

 Використовується прийом «триповерхове пояснення». Ефективність цього прийому блискуче доведена в практиці Віктора Федоровича Шаталова. Саме завдяки «триповерховому» поясненню видатний педагог намагався розуміння та засвоєння знань, умінь усіма учнями. 

 15 хвилин — максимальний час презентації. За цей час потрібно подати матеріал тричі в усе більш скороченому виді.

Перший найбільш повний виклад матеріалу треба завершити за 8–9 хвили. Потім обрати найбільш важливі поняття і зв’язки між ними та викласти їх удруге за 4–5 хвилин. Для третього викладу треба відібрати лише найголовніші поняття і здійснити виклад за 2–3 хвилини.

 На цьому етапі кожен учень складає власний опорний конспект вивченого матеріалу.

За кордоном поширюється технологія підготовки «карт мислення», «карт інтелекту», за якою навчаються студенти провідних університетів та елітарних шкіл. 

Практика на прикладах.  Приступаючи до практики на прикладах, педагог спершу розбирає разом з учнями один типовий приклад. Далі приклади виконуються самими дітьми. Практика на прикладах може здійснюватися фронтально всім класом, а може проводитись у підгрупах, трійках і парах.

Не можна забувати про візуальну підтримку. Учні, як підказку можуть використовувати зображення (графіки, моделі, ілюстрації, схеми, таблиці, діаграми тощо), коли діятимуть самостійно.

Керована практика. Керована практика означає, що вона проводиться під керівництвом викладача. Учні мають можливість попрактикуватися в присутності педагога

 Робота учнів на цьому етапі дозволяє вчителеві оцінити їхню здатність самостійно виконувати навчальні завдання з певної теми. Викладач діє як індивідуальний помічник, фасилітатор, надаючи допомогу тим, хто її потребує.

Незалежна практика. Шостий етап — незалежна практика в класі.

Мета незалежної практики полягає в тому, щоб закріпити нове знання, забезпечити його запам'ятовування на тривалий період часу. Під час незалежної практики учні виконують практичні вправи без допомоги вчителя. 

Роль педагога — своєчасна перевірка та коригування робіт учнів. 

Домашня практика. Сьомий етап — домашня самостійна практика.

Особливістю цього етапу є те, що виконання домашнього завдання розпочинається в класі в кінці уроку, робота зупиняється зі дзвоником на півслові, дія переривається і чекає свого продовження вже вдома.  Чому треба діяти саме так?

Науковцям відомий так званий «ефект Зейгарник», що пов'язує міцність засвоєння із завершеністю дії. Завершені дії «викидаються» з пам'яті як «завершені», а незавершені, навпаки, довго «стирчать», вимагаючи завершення. Отже, домашнє завдання на продуктивному уроці має розпочинатися в класі, а закінчуватися вдома.

Підготовка до уроку. Продуктивний урок заздалегідь розробляється в усіх деталях. Учитель має постійну робочу книгу з усіма матеріалами, що стосуються змісту навчання та створюється робочий план на сьогоднішній урок. В Німеччині така книга має назву  GrosBuch.

Найбільша продуктивність уроку досягається за такої структури: 

·       У продуктивному уроці наявні 7 основних видів пізнавальної діяльності.

·       У розпорядженні педагога по хвилинна сітка уроку.

·       На кожному етапі уроку до комірки вчитель вписує те, що він робитиме впродовж виділеного часу.

·       Усі необхідні дидактичні матеріали, стислий зміст кожної теми, алгоритм викладу,терміни, вправи, диктанти, задачі зберігаються в робочій книзі педагога GrosBuch. 

Бажаю всім творчої наснаги та успіхів в роботі!